— Він підійде за пару хвилин. Повтори ще раз! — Евелін! Вона закотила своїми фобіями й перекладанням із хворої голови на здорову. — Або йди! Може, це мій шанс звалити й не вплутуватися в це? Але я лишаюся. Мені потрібна ця «робота», ці гроші, ці можливості! — «Я ні за що й ніколи не погляну на твого чоловіка», — кажу я, відчуваючи себе максимально дурною. Обіцянка обіцянкою, але як бути з тим, що я вже спала… дивилася на нього не колись — а три дні тому?» — «Андрій! Знайомся! Це Аня! Майбутня мама нашої дитини!»