Ніч, порожня дорога, жодного ліхтаря й точно ніякої аптеки. З освітленням тут узагалі біда. Я тиняюся стежкою від електрички через перелісок до села й лаю себе: міська наївність — вирішила, що для зими дев’ята вечора це ще терпимо. Йду майже навпомацки, відчуваю шлях, злегка хитаюся — і раптом із темряви лунає: «Стій! Стій, зараза, кому сказано! Я все одно наздожену!» Усередині вмить холоне, серце провалюється кудись униз. Я прискорюю крок, намагаюся озирнутися, але навколо суцільна темрява — нічого не видно. Рухаюся на звук, на голос. Ну як біжу… радше поспішаю.
Тут має бути поворот — ось він… і в наступну секунду я з розгону врізаюся в широкі чоловічі груди.
У книзі використано музичні вставки: Santuary Love | Hiphop Instrumental by kontraamusic – https://freesound.org/s/788644/ – License: Creative Commons 0