Одна з широко відомих робіт М. В. Гоголя у вигляді театральної постановки.
Тихого й ясного вечора, коли дівчата та хлопці збираються в гурт і співають пісні, молодий козак Левко, син сільського голови, підходить до однієї з хат і піснею кличе яснооку Ганну. Але не відразу виходить боязка Ганна: вона боїться і заздрості дівчат, і дерзощів парубків, і материнської суворості, і ще чогось незрозумілого. Немає чим Левкові втішити красуню: його батько знову прикидається глухим, коли говорить про одруження.