У будь-якому затишному селі є труп. Вибачте, таємниця. Якщо вже по совісті, то не одна, а десяток. Жителі селища Ансуль навіть ім’я друїда приховують від власної травниці. І начебто не знають, де його шукати, але запевняють, що вже сто п’ять років він справно їм допомагає. У чому саме — не уточнюють. На цьому я, власне, й мала б заспокоїтися, запевняю вас. Але друїд з’явився сам. Та ще й із трупом. То що ж на нас тепер чекає… О-ля-ля!