Якщо виходити з назви роману, то «Лжець» має розповідати про брехуна. Але якщо згадати, хто його написав, то все вже не так однозначно. Стівен Фрай, талановитий актор і письменник, як ніхто вміє змішувати правду з вигадкою, підміняючи одне одним.
Адріан Хілі — невиправний брехун і закінчений цинік. Це з одного боку. А з іншого — витончений вигадник і тонкий спостерігач. Адріан брехав завжди. Спочатку в приватній елітній школі, де він дошкуляв зарозумілим викладачам — щоб розфарбувати бідне шкільне існування. Потім у Кембриджі — аби уникнути іспитової рутини та здобути місце під сонцем. Адріан бреше так талановито, що перед ним відкриваються по-справжньому блискучі перспективи кар’єри, от тільки Адріан більше любить вигадувати, ніж заробляти гроші. Але життя розпоряджається за нього: завдяки своєму таланту брехуна Адріан опиняється в центрі заплутаної історії з кривавими вбивствами, шпигунством і безкінечною брехнею…
Дебютний роман Стівена Фрая «Лжець» напевно здобув би найгарячіше схвалення Івліна Во, Оскара Уайльда і Пелема Г. Вудхауза, якби вони були живі. Власне, на них і рівнявся знаменитий актор та шоумен, беручись за перо, і роман у нього вийшов ідеально англійським — з іронічним прищуром, каскадом жартів, витонченими каламбурами та вкрай примхливою сюжетною лінією.