«Ніколи не забувайте, що я — актриса», — любила повторювати Людмила Гурченко.
Її творчий шлях склався драматично, і все ж вона була й залишається однією з найяскравіших російських акторок другої половини ХХ століття.
Таких, як вона, не було більше ні в радянському, ні в російському кіно. Та й навряд чи буде.
Щоб стати Людмилою Гурченко, замало народитися талановитою — треба ще пройти окупацію, подолати випробування «мідними трубами», пережити страшні роки забуття.
Вона створила себе сама, знов і знов підіймаючись із попелу, наче фенікс.
Акторка, яку неможливо забути.