Йому снилося мені ночами… Красивий як Бог, але такий самий недосяжний, як і наяву. Це мій бос, через якого в мене течуть слинки вже рік. Та все різко змінилося…
Йду собі, значить, на роботу, думаю про квартальний звіт, аж раптом шльопнулася на замерзлу калюжу. І отямилася… у паралельному всесвіті, де Земля — не куля. А площина. Де за сферою живуть Боги. І син найголовнішого — Ерос — раптом вирішив провести експеримент зі схрещування Богів і людей. А я головна претендентка на роль його «піддослідної мишки».