Вони навіть не були знайомі — ці дві жінки — і навряд чи могли десь перетнутися. Одна йшла вперед, розчищаючи шлях і зовсім не переймаючись тим, як її вчинки виглядають з точки зору моралі. Друга тихо мріяла, боячись розповісти навіть мамі про свої плани — все одно та не зрозуміє. І щодня дивилася на вікна багатої квартири тієї, іншої, гадуючи, чому там постійно горить світло. Це демонстрація власної переваги, страх самотності чи якась таємниця? Адже фортуна теж жінка й полюбляє інтригувати. Вона дала тихій шанс — і та його не втратила. Її маленький світ затворниці й вічної невдахи буквально вибухнув від подій та вражень. Один вогник згас, а інший запалився. Ці дві жінки так і не зустрілися, але невидимо передали одна одній естафету.