Кохання більше немає

— Максе, де ти був учора вдень?

Я ледве дихаю, а він спокійно усміхається:

— Ти ж знаєш, на роботі.

— Уесь день?

— Так, — бреше, руйнуючи останні уламки того, що було між нами, — а чому ти питаєш?

Я мовчки викладаю перед ним папку.

— Що це?

Макс відкриває її, пробігає рядками поглядом і блідне, розуміючи, що все. «Попався».

— Тася… це не те, що ти думаєш.

— Ти подарував цій дівці машину й хочеш, щоб я повірила, ніби між вами нічого немає?