Любов у тягар

23 травня Деліа виповнюється 45 років. І того ж дня її мати Амалія гине за таємничих обставин: двоє хлопчиків уранці знаходять у воді її тіло, що колишеться. Деліа змушена їхати в Неаполь — місто, в задушливій атмосфері якого минуло її юність і куди вона хотіла б ніколи більше не повертатися. Спроби зрозуміти, за яких обставин загинула її мати, приводять до того, що Деліа здійснює подорож у найвіддаленіші куточки власного підсвідомого, занурюється у своє минуле, де зберігається цілий вир важких і болісних спогадів.

У результаті правда переплітається з вигадкою, минуле — з теперішнім, а образ матері відкривається перед Делією з абсолютно несподіваного боку, дозволяючи знайти відповідь на запитання, ким же Деліа є насправді. Перший роман самої таємничої письменниці сучасності Елени Ферранте, авторки легендарного «Неаполітанського квартету», вперше російською мовою. Роман «Любов у тягар» уперше опубліковано в 1992 році, і він одразу привернув пильну увагу критиків і читачів.

Це — надзвичайно тонка, психологічно вивірена проза, що розповідає про стосунки матері й доньки. Про стосунки, які існують уже лише в просторі пам’яті. Амалія, мати головної героїні роману, гине за загадкових обставин, що змушує Делію, її доньку, шукати відповіді на давно забуті питання і, зрештою, повністю переосмислити власне минуле. Як завжди у Ферранте, обидва жіночі образи суперечливі й неоднозначні: їхні дії та думки — наслідок одночасного впливу тисячі різноспрямованих сил. У романі вже вгадується фірмовий стиль Ферранте — дивовижно поетичний і водночас безжально точний, що балансує на межі дозволеного. Ферранте виступає як майстер яскравих, майже жорстоких у своїй документальній точності сцен, які розкривають характер і стан героїв краще, ніж найпросторовіші описи й монологи.

І, звісно ж, основна дія роману відбувається в Неаполі — Неаполі бідних кварталів, із його брудними вулицями, перенаселеними будинками та задушливими трамваями. Неаполь, який ми любимо дедалі більше з кожним новим романом Ферранте.