Десь я читала, що бувають кармічні партнери, а є ті, що дані долею.
Мені трапляються саме кармічні — один за одним, ніби стоять у черзі. Це люди, яких Всесвіт посилає нам, щоб пройти життєві уроки. Усякі шахраї та нарциси — одним словом.
Їм байдуже, про що ти мрієш, куди хочеш розвиватися, їм плювати на те, що ти хочеш бути собою, не соромитися своєї зовнішності, любити свої звички й особливості.
Той, хто прийме тебе як своє, десь теж ходить — і цю зустріч неможливо обчислити. Це саме той, хто за долею.
Я боюся лише одного: щоб ця зустріч не сталася надто пізно, коли він простягне руку, а я не повірю.