Надія Бессонова, героїня роману, жила — як їй здавалося — цілком благополучним, стабільним сімейним життям. Поки… вона не дізналася, що її чоловік, заради якого вона пожертвувала дуже багато, зраджує їй із найкращою подругою. В одну мить вона втратила одразу — чоловіка, подругу і роботу. Але щоб почати нову історію, треба звільнитися від старої — і героїня вирішує поїхати з міста в Михайлівське, до рідні. І там її чекають несподівані пригоди та нові зустрічі, які змінять її життя…
Ця книга діє, як пілюля від хандри. Вона заряджає життєвою силою, дає духовне піднесення, надію й бажання взяти долю у власні руки. Я вклала в неї весь свій оптимізм, досвід боротьби з невдачами й бідами. Це — романтична історія: смішна й сумна, пристрасна й душевна, з персонажами, яких любиш, як добрих друзів. Головні герої живуть за найвищими духовними критеріями. Недарма любов героїв зароджується там, де Пушкін писав рядки про свою Тетяну Ларіну — у Михайлівському. Так, мої головні герої — «прямі нащадки» цієї дивовижної, могутньої російської натури — жінки, які не допускають компромісів із совістю й душею. Любов-випробування, яке випадає Наді Бессоновій, перетворює її на цілісну особистість, сповнену гідності й великодушності. Надихайтеся, дорогі мої подруги-читачки! Я щиро бажаю вам величезного особистого щастя.