Любов моя остання

Віктор сидів у барі й курив. У залі лунали невгомонний сміх і крики, і здавалося, що жодна людина не хоче мовчати. Він знову помітив, що Етта дивиться на нього. Її величезні блакитні очі здавалися темними й таємничими. Ця жінка справила на нього враження ще минулого разу, і він сподівався, що зможе познайомитися з нею. Попереду в нього був цілий вечір. Раптом чиєсь важке, сильне рука опустилася йому на плече. — «Іменем закону, вас заарештовано…» — «Ха-ха-ха…»