Роман дуже відомого до революції прозаїка, історика й публіциста Євгенія Петровича Карновича (1824–1885) розповідає про палацові перевороти 1740–1741 років у Росії. Головну увагу приділяє автор постаті «правительки» Анни Леопольдівни, яка опинилася на російському троні після смерті Анни Іоанівни.
Роман «Любов і корона» присвячений повному драматизму періоду історії Росії, коли дві молоді суперниці-родички вважали кожна себе вправною володіти російською імператорською короною. Прихильники цесарівни Єлизавети Петрівни, діючи сміливо й рішуче, позбавили влади принцесу Анну Леопольдівну, яка вже збиралася проголосити себе царюючою государинею. Обставини, що передували цьому державному перевороту, та ті, що сталися після нього, покладені автором в основу сюжету роману.