Жіноча щоденникова лірика. Цикл віршів про вічне кохання, пронесене крізь час і відстань. Про любов, яка ніколи не перестає жити десь на краєчку серця. Іноді вона тихенько дрімає в куточку, і чути лише її рівне дихання; іноді — заповнює всю душу. То стрибає від щастя до збитого дихання та аритмії, то — мерзне, сумує й плаче. Але що б де б не трапилося — вона живе. Містить нецензурну лайку.