У своїй юності, коли її ровесники цілувалися навпростець у примарному мареві білих петербурзьких ночей, Людмила Івина вчилася, вчилася, вчилася. Перше кохання наздогнало її лише в тридцять… Але таке, що й ворогу не побажаєш — зі смутком і страшенною, моторошною ревністю. Це гірке почуття змусило Мілу піти на крайнощі: найняти приватного детектива, щоб стежив за невірним коханим. Детектив взявся за роботу. Детектив надав докази. Детектив… сам закохався в цю жінку з розбитим серцем. І цим людям, може, й було б щастя, але в їхнє життя втрутилася найкраща подруга Міли…