Любити можна, торкатися ні

Вона — дочка мого найкращого друга. Я забрав дівчинку з пологового будинку й бачив, як вона росте. Красива до запаморочення і свавільна так, що аж скрегочуть зуби. Коли їй було чотирнадцять, я поїхав з країни й повернувся через довгі чотири роки. І, здається, попався… Але вона не має дізнатися, як на мене діють її широко розкриті золотисто-карі очі. Як мені хочеться притиснути її до стіни й впитися в ніжні губи жадібним поцілунком. Та найбільше я боюся, що вона дізнається правду про мене й більше ніколи не захоче мене бачити. Але, можливо, так буде краще і для нас обох… Містить нецензурну лайку.