Серце Джєїни розривалося від горя. Два великих воїни — двоє людей, яких вона кохала, — за волею злих богів і ще зліших людей зустрілися в жорстокому поєдинку. Позаду залишилися їхня спільна перемога в ущелині, повній золота, і та божевільна ніч карнавалу, коли за їхніми життями прийшли суворі воїни пустелі. Тоді вони стали плече до плеча й перемогли. А попереду? Попереду могла бути тільки смерть одного з них і загибель того світу, який подарував їм дружбу й наповнив світлом їхні дні.
А над планетою Джєїни знову зійшли дві луни, яким поклонявся її народ — народ мандрівників, вигнанців і мудреців. Але були й інші народи. Їхні орди кривавою лавиною обрушилися на стіни Аль-Рассанни…