«Я — Ольга Лучанська. Я не співачка, не акторка, навіть не поетеса. Я — дружина. Я з тих, хто завжди в тіні своїх великих чоловіків. Нас не знають на ім’я, а впізнають лише за прізвищем. Ми не любимо пресу, ми рідко з’являємося на люди, а наша доля — чекати, розуміти й любити. Іноді надихати, а часом і захищатися від людської молви, від недобрих поглядів, а інколи й від цілого світу. Мені довелося захищати. І сьогодні я розповім вам свою історію.»