«Щоб пізнати смак життя, не поспішай ковтати відчуття, не розплутавши різноманіття їхніх відтінків», — сказав спокусливий Змій і прочинив двері в глибині Едему.
***
Хто наважиться відчинити їх? Чоловік, заблуканий між світами й занурюваний через це в безумство, чи жінка-зеленокій відьма, що гуляє диким котом від болю до насолоди, від пошуку спільних сенсів до безжальної мудрості? А може, вони разом стануть ключами до чергових дверей — бажань, у яких немає поділу на добро і зло, на світло й темряву, бо любов твориться злиттям їхніх доль, душ і тіл…