Листригони

Цикл нарисів «Листрігони», присвячений людям праці — рибалкам Чорного моря. Прототипи цих нарисів-розповідей — реальні люди (навіть їхні імена не змінені), з якими письменник здружився під час своїх наїздів у Балаклаву (тут він часто бував починаючи з 1904 року).

Прості й нескладні ці люди, але вони мають ту сміливість, доброту й широту, яку Купрін завжди дуже високо цінував у людині. Ось чому розповідь про них інколи перетворюється на ліричну натхненну поему: «О, милі прості люди, мужні серця, наївні первісні душі, міцні тіла, віяні солоним морським вітром, мозолисті руки, пильні очі, які стільки разів дивилися в обличчя смерті — в її самі зіниці!»…