Хто не чув фразу «всі віки покірні любові»? І це справді так. Ця книга — сповідь про любов людини з обмеженими фізичними можливостями, як прийнято говорити у нас у країні, інваліда — змусить замислитися над цінностями нашого життя й, десь, навіть переосмислити його. Хвороба героя, на жаль, прогресує: спершу відмовляють ноги, а потім і руки, але його життя триває, і відчай — не в його правилах. Тут є і сила духу, і любов до життя, і вміння співчувати та допомагати ближньому — і це не залишить нікого байдужим.