«Ліллехейм. Кров родини» — продовження скандального роману «Сіра наречена Ліллехейма» (тобто «Ліллехейм. Вовчий вітер»)!
Минуло тринадцять років з того часу, як зграя Ульфгрима потопила Ліллехейм у крові. Але звірине не вмирає — воно ховається.
У новому місті, серед людей, чорний вовк сподівається стати людиною. Тепер у нього є дім, дружина, троє дітей і минуле, про яке краще мовчати.
Та знов над Норвегією проноситься вітер вовків. Він пахне попелом, пророцтвами й людським страхом. В Альту приходять чужинці. Безжальні. Хижі. Ведені знанням, яке може знищити все.
Сіфграй, давня вовчиця в подобі юної дівчини, відчуває, як затягується петля долі. На кожному кроці — вибір. За кожним вибором — кров. Нужденне вже на порозі, і не всім із зграї судилося його пережити.
Сім’я — це сила. Або прокляття.
Фольклорний хорорр про звірячу лють, кровні зв’язки та про те, як не втратити людяність, коли вона вже не твоя.