Критики назвали Валерія Хайрюзова «сибірським Сент-Екзюпері». Як цивільний льотчик він літав над просторами Сибіру, над Європою та Азією. А як депутат «розстріляного» Верховного Ради Росії 1990–1993 років він побував у «коридорах влади», дивом залишившись живим.
У повісті «Пільговий квиток» (2002) Хайрюзов наче підводить підсумок туманному останньому десятиліттю ХХ століття. У центрі твору — автобіографічний образ пілота цивільної авіації, який наприкінці 1980-х став депутатом Верховної Ради Росії. Показуються його непрості стосунки з колишніми товаришами по авіапідприємству, які з кожним роком дедалі більше відчували морально-психологічну тяжкість соціально-економічних реформ.