Вірші Шарля Бодлера (1821–1867), об’єднані в збірку «Квіти зла», кинули виклик літературі та читацькій аудиторії свого часу безкомпромісним індивідуалізмом, гострою увагою до «сміття» міського повсякдення та хаосу душевних імпульсів, що попирають будь-які норми. Поет, який всіляко домагався офіційного визнання і взагалі не прагнув прославитися як революціонер, силою історії став винахідником модернізму, автором самої концепції сучасності, яка лягла в основу світогляду й культури ХХ століття. Історик літератури Антуан Компаньйон (нар. 1950) спробував зафіксувати калейдоскопічний всесвіт особистості та поетичної уяви Бодлера в серії «моментальних знімків» з різних боків. Розділи цієї книги, спочатку представлені у вигляді коротких виступів на радіо France Inter, показують «поета сучасного життя» як денді, соціаліста, католика, поціновувача живопису й фотографії — застають його в товаристві друзів, ворогів, видатних сучасників і коханок, а також, звісно, перед дзеркалом і аркушем паперу.