Літо Господнє
19 год. 24 хв.
Опис
Книга була перекладена багатьма мовами й принесла Івану Шмельову широку відомість.
«Літо Господнє» — це оповідь про те, як росіянин, християнськи осяяний простолюдин, будував свої будні, підкоряючись сонцю планетному й молитовно осмислюючи своє життя сонцем Православ’я. Як рік його життя ставав православним роком і водночас трудовим — господарським роком, що минув перед лицем Божим. Це розповідь про те, в яких, святами осяяних, буднях російський народ прожив тисячу років і збудував свою Росію; — оповідь, написана у формі ліричної поеми, епічно — спокійної та релігійно-зосередженої, тоном співучого опису й любовної, наївної безпосередності…
Коли читаєш цю книжку — і вперше, і вдруге, і втретє (а її неодмінно треба мати й постійно повертатися до неї, втішатися, очищатися, лікуватися нею), — тоді не пам’ятаєш, що «це — книга», а бачиш саму Русь: народну Русь, православну Русь, московську, замоскворецьку — у всій її темпераментній широті, у всій її істинній (наполегливій) тиші, у цій чудесній єдності наївної серйозності, суворої добродушності й лукавого гумору… Ні, мало сказати — «бачиш»: живеш у ній, з нею, нею; чуєш її душу, внемлiєш зітханням цієї душі, береш участь у святкуванні її свят, молишся з нею, лякаєшся, радієш і плачеш…
Ільїн Іван Олександрович «Про тьму й просвітлення. Книга художньої критики: Бунін — Ремізов — Шмельов»
«Літо Господнє» — це оповідь про те, як росіянин, християнськи осяяний простолюдин, будував свої будні, підкоряючись сонцю планетному й молитовно осмислюючи своє життя сонцем Православ’я. Як рік його життя ставав православним роком і водночас трудовим — господарським роком, що минув перед лицем Божим. Це розповідь про те, в яких, святами осяяних, буднях російський народ прожив тисячу років і збудував свою Росію; — оповідь, написана у формі ліричної поеми, епічно — спокійної та релігійно-зосередженої, тоном співучого опису й любовної, наївної безпосередності…
Коли читаєш цю книжку — і вперше, і вдруге, і втретє (а її неодмінно треба мати й постійно повертатися до неї, втішатися, очищатися, лікуватися нею), — тоді не пам’ятаєш, що «це — книга», а бачиш саму Русь: народну Русь, православну Русь, московську, замоскворецьку — у всій її темпераментній широті, у всій її істинній (наполегливій) тиші, у цій чудесній єдності наївної серйозності, суворої добродушності й лукавого гумору… Ні, мало сказати — «бачиш»: живеш у ній, з нею, нею; чуєш її душу, внемлiєш зітханням цієї душі, береш участь у святкуванні її свят, молишся з нею, лякаєшся, радієш і плачеш…
Ільїн Іван Олександрович «Про тьму й просвітлення. Книга художньої критики: Бунін — Ремізов — Шмельов»
100%
27:43
Лето Господне 01
24:27
Лето Господне 02
15:10
Лето Господне 03
22:53
Лето Господне 04
32:48
Лето Господне 05
32:50
Лето Господне 06
20:41
Лето Господне 07
28:32
Лето Господне 08
30:15
Лето Господне 09
27:19
Лето Господне 10
22:10
Лето Господне 11
17:45
Лето Господне 12
24:38
Лето Господне 13
21:33
Лето Господне 14
30:50
Лето Господне 15
36:49
Лето Господне 16
31:46
Лето Господне 17
27:22
Лето Господне 18
36:03
Лето Господне 19
30:29
Лето Господне 20
27:25
Лето Господне 21
46:20
Лето Господне 22
32:11
Лето Господне 23
30:02
Лето Господне 24
26:36
Лето Господне 25
30:17
Лето Господне 26
28:42
Лето Господне 27
30:22
Лето Господне 28
31:57
Лето Господне 29
28:17
Лето Господне 30
25:49
Лето Господне 31
29:12
Лето Господне 32
39:33
Лето Господне 33
29:34
Лето Господне 34
23:18
Лето Господне 35
36:03
Лето Господне 36
28:23
Лето Господне 37
20:21
Лето Господне 38
22:47
Лето Господне 39
29:50
Лето Господне 40
24:59
Лето Господне 41
