Літо

Я дивлюся у вікно — унизу, під горою, шумно колишеться святково вбраний ліс: розпатланий вітер гне й терзає яскраві крони розмальованих у вогонь кленів та осик. відірвано жовте, сіре, багряне листя; воно кружляє в повітрі, опускається на синю річкову воду і виводить на ній строкату повість про минуле літо. Так само — такими ж різнокольоровими словами, так само просто й світло — мені хотілося б розповісти про те, що випало пережити цьому літу.