Лісовик

У розмові із Сонею Михайло Львович Хрущов визнає, що в домі, де вона живе зі своїм батьком, відомим професором Серебряковим, йому перебувати важко: «тяжко й душно». Буваючи у них у гостях, він не раз намагався переконати присутніх, що немає ніякого сенсу займатися наукою чи медициною, якщо „ми не щадимо тих, для кого працюємо“. Михайлу Львовичу огидне суспільство, яке “безлюдно губить одне одного” і яке легко може згубити ліс заради непотрібної розкоші або „якихось двох-трьох тисяч“. Та для оточення він був незрозумілим і навіть дивним, тому й прозвали його Лешим.