Лекція «Толстой і смерть»

ЦЕЙ МАТЕРІАЛ (ІНФОРМАЦІЯ) БУЛО СТВОРЕНО ІНОЗЕМНИМ АГЕНТОМ БИКОВИМ ДМИТРОМ ЛЬВОВИЧЕМ, ВКЛЮЧЕНИМ ДО РЕЄСТРУ ІНОЗЕМНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ВИКОНУЮТЬ ФУНКЦІЇ ІНОЗЕМНОГО АГЕНТА, З 29.07.2022.

Так сталося, що Лев Толстой став головним російським письменником, бо смерть — головна російська тема. Підкреслюю: саме російська. У світі вистачає проблем і тяжчих. Але в Росії, де звичні смисли часто знецінені й дискредитовані, смерть особливо різко виступає й без прикрас. По суті, в російської людини, окрім життя і смерті, майже нічого не лишається.

«Смерть Івана Ілліча», «Три смерті», постійні мотиви смерті у «Війні і мирі» — усе це врешті-решт перетворилося на центральну, невідступну лінію товстовських роздумів і приблизно у «Записках божевільного» — чудовій, але незавершеній повісті — привело його до думки про несумісність смерті та свідомості. Саме цим дивним, нелогічним і болісним шляхом він доходить ідеї безсмертя душі — і саме в цьому весь Толстой. Бо вибір граничний: або смерть, або все інше; вона існує, але її не повинно бути.

Про головну толстовську тему — про діалектику смерті та про те, що зробило Толстого письменником №1 у Росії, — йдеться в найжиттєстверднішій лекції «Пряма мова».