Упродовж століття психологи перебували в невизначеності: одні тонули в загадках несвідомого, інші називали наш розум «чорною скринькою», треті сподівалися на примарну екзистенцію. Та тепер цю невизначеність розвіяно: нейронаука розкрила таємниці «чорної скриньки» — несвідоме більше не приховане, а екзистенція визнана ілюзією. Тепер варто замислитися, як використати останні досягнення у вивченні мозку. Чи існує в нас «вільна воля»? Як жити, якщо наші рішення ухвалює масив звивистої біомаси вагою близько півтора кілограма? Чи можемо ми прожити своє життя усвідомлено, або ж ми лише маріонетки наших генів, культури та походження? Іншими словами: ми — ходячі мерці чи маємо право вибору?