Лекція «Дитячі прив'язаності та дорослі стосунки»

«У зовсім маловивчених глибинах психіки новонародженої дитини вибито: стань кимось — або помри. Третього не дано. Прив’язаність — життєва потреба, рівень значущості — максимальний. Без неї не живуть», — каже Людмила Петрановська.

• Від того, наскільки надійним і міцним був наш зв’язок із батьками в дитинстві;
• як нас зустрічали в цьому світі — ласкою, турботою та спокоєм чи відстороненістю;
• чи могли ми втішитися поруч із «своїм дорослим», чи шукали його постійно з тривогою;
• від того, як часто батьки обіймали нас, заспокоювали, розуміли;
• чи були ми впевнені в їхній любові…

Від якості дитячої прив’язаності загалом залежать дуже багато особливостей нашої поведінки в парі — уже з партнером у любові та шлюбі.

Теорія прив’язаності пояснює і робить зрозумілими багато наших реакцій, схильностей, способів поведінки в конфліктах, а також те, як ми реагуємо на ті чи інші вчинки важливих для нас людей.

Як формувався ваш тип прив’язаності в дитинстві, як це може відображатися у вашій теперішній поведінці та що в ньому можна змінити — стане ясно на лекції Людмили Петрановської.