Мене звати Лейілін, як і ще сотні дівчат Естергарда, і… мене просто немає. Нас усіх немає. Ми — тіні, власність самозакоханих багатих спадкоємиць, їхні найненадійніші служанки й найвідданіші вороги. Ми виглядаємо як вони, носимо їхні сукні, відчуваємо те саме. Але, на відміну від них, ми завжди пам’ятаємо, що все це не по-справжньому. Особисто я належу дочці першого міністра. І поки моя пані вибирає вбрання для випускного та готується через світи відправитися в Арнеар, де сподівається отримати пропозицію руки й серця від місцевого короля, я намагаюся бути якомога менш помітною. Думаєте, це історія образ і принижень? Ні, це казка про пошук свого шляху, свого місця в житті… і, мабуть, про кохання.