На кладовищі, над свіжим глиняним насипом, стоїть новий хрест із дуба, міцний, важкий, гладкий. На хресті — медальйон, з якого дивиться сміючимися очима п’ятнадцятирічна дівчинка. На могилу своєї учениці дивиться класна дама й згадує, що привело її живу й жваву гімназистку під цей могильний горбок.