Цей роман — твір майстрів детективного жанру, панів Тихомирова та Гуреєва. Виклад насичений іронією та гумором, кримінальний сюжет незвичний і захопливий. Книга є продовженням роману «12 вуликів, або Легенда про Тампука». Манера оповіді близька до книг Дар’ї Донцової.
Свято ще не почалося, а мороз по шкірі від передчуттів уже висів у повітрі. Атмосфера весни, що настала, і загального веселощів просочилася навіть у кабінет начальника табору. Кум напружився. Він здриганувся, а щоб на всяк випадок, вирішився й випився до несвідомого стану. Порушивши всі правила. За сорок хвилин до терміну, який він сам собі встановив. Останню склянку він прийняв стоячи. Замість закуски підполковник внутрішніх військ притулився до настінного портрета Л. І. Брежнєва. Упритул. Підозріло еротично водячи язиком. Після чого впав у забуття, чуйно сопучи… "