Крижані боги

У романі «Льодові боги» душа Аллана Квотермейна перевтілюється в тіло його далекого неандертальського предка. Що може відчувати людина, лежачи на жертовному камені й знаючи, що за секунду її серце буде вирізане обсидіановим ножем? («Донька Монтесуми») Що може відчути карлик, вигодуваний вовчицею, вдивляючись у безкінечність сліпучої крижанної білизни? («Льодові боги») Що відчує людина, яку охоплює сама межа між життям і смертю? Саме такі питання захоплюють уяву Райдера Хаггарда.

Романтика екстремальних положень, кохання, що рве аорту, ненависть, яка на поверхні лишає тільки переможця! Світ без півтонів і нюансів, жорстокий, скажений і прекрасний — єдиний світ Хаггарда. А в цьому романі він ще більш оголений і безжальний, первісний — а отже такий близький і зрозумілий сучасному жителеві цього безумного, безумного, безумного світу!