Про цей бік вітчизняного хокею так жорстко й детально ще ніхто не писав — лише мимохідь згадували, намагаючись якомога швидше зам’яти важку тему. П’ятдесят років тому в історії світового спорту сталося, мабуть, чи не найяскравіше подія: перша в історії хокею серія матчів збірної СРСР проти канадських професіоналів. Хокеїсти «Кленових листків» — мільйонери, супергерої, які з легкістю громили всі команди світу, зустріли радянську команду з презирством, називаючи її збіговиськом аматорів, у яких воротар — діра.
Майже всі спортивні коментатори світу прогнозували соромний розгром нашої команди. Але свисток судді — і через тридцять секунд Філ Еспозито відкрив рахунок. Ще через шість хвилин рахунок подвоївся, а під знущальний сміх місцевих уболівальників на льодовій арені заграв похоронний марш. Краще б таппер на монреальському стадіоні цього не робив. Наші хокеїсти ніби воскресли й почали жорстко розмазувати канадських професіоналів по льоду. Канадці порушували правила, судді закривали на це очі, світ завмер у шокові — але росіяни методично й упевнено били зарозумілих суперників… І тоді стало зрозуміло: це вже не стільки спортивне змагання. Під час грубої сутички двох світів, двох ідеологій, двох моральних кодексів зійшлися на очах мільйонів глядачів…
У книзі розповідається:
— Як у нашої команди відібрали завойований «Кубок Канади».
— За що «Бога і короля НХЛ» прозвали хуліганом у хокеї.
— Що творили канадські гравці в салоні літака щодо суддів.
— Як канадці акредитували Бандеру на Олімпіаді-76 у Монреалі.
— Як тренер НХЛ змушував своїх гравців фізично усувати наших хокеїстів.
— Як канадські журналісти поїдали власні газетні статті, програвши парі.
Книга не лише нагадає про мужність і спортивний героїзм наших прославлених хокеїстів у всіх радянсько-канадських хокейних турнірах, починаючи з 1954 року. Вона допоможе нам зрозуміти самих себе — наш національний дух, нашу волю та нашу віру в перемогу.