Коли Прометей подарував людям божественний вогонь, розлючений Зевс наказав прикувати його до скелі. Але гнів Громовержця викликала не лише крадіжка вогню. Разом із вогнем Прометей вручив людям ще один безцінний дар — пам’ять. Завдяки їй люди й стали людьми: навчилися вчитися, міркувати й розпоряджатися своєю долею без огляду на богів. Завдяки їй вони оволоділи вогнем, освоїли ремесла, винайшли писемність і зрештою потягнулися до зірок. Багато загадок природи людям допомогла розгадати Мнемозина, богиня пам’яті й мати дев’яти муз. Але найскладніша загадка ще не розгадана. Це загадка самої Мнемозини, самої пам’яті.
Пробують її розгадати психологи, фізіологи, психіатри, неврологи, біохіміки. Лабіринт Мнемозини складний і заплутаний. Що ми пам’ятаємо, а що ні і чому? Чи має пам’ять межі? Де вона зберігається? Загадка Мнемозини розсипається на тисячу загадок, і до кожної потрібен свій особливий ключик. До однієї — психологічний досвід, до другої — біохімічний аналіз, до третьої — срібний електрод, до четвертої… Автор зібрав ці ключі в одне ціле й запрошує тепер читача вирушити в лабіринт — пройти всі ходи, відімкнути всі двері. Подорож обіцяє бути цікавою: у лабіринті давно кипить робота, б’ється дослідницька думка — людина розгадує загадку психіки й мозку, людина пізнає саму себе.
Запис 1972 р.