Відомий сатирик Микола Олександрович Лейкін знову демонструє своє майстерність, як завжди звертаючись до гостросоціальних тем. Влучно й з’їдливо так, що неможливо не сміятися, він описує найрізноманітніші типи суспільства кінця XIX — початку XX століть. Росія на межі епох зазнавала поступових, але неминучих змін. Все менше й менше реальною силою були дворяни, а вплив дедалі більше переходив до купців. Автор не дає цьому явищу однозначної оцінки, намагаючись показувати ситуацію з різних точок зору. Яскраві, живі образи захоплюють пережити разом із ними історію змін і те, як сьогоднішні «хазяї життя» скуповували майно вчорашніх. Хай історія, описана в романі, здається далекою від нашого часу — змінюється лише декорація, а люди лишаються. Як і інші роботи Лейкіна, цей роман — справжня енциклопедія життя російського народу: не лише яким воно було наприкінці XIX століття, а й яким воно є зараз, у XXI столітті. Веселі й сумні, гостросатиричні та ліричні рядки цього твору навряд чи залишать когось байдужим.