…Вона була схожа на ляльку. Маленька, світленька, в білій напівпрозорій сорочці, оздобленій мереживом. Під тонкою тканиною виднілася пружна грудь, прикрашена блідо-рожевими сосками. Стрункі стегна облягали мереживні панталончики. І лялькове личко. Губи пухкі, рожеві. На білосніжній шкірі трохи просвічує ніжний рум’янець. Підфарбована, звісно — майбутніх рабинь перед тим, як вивести до клієнта, завжди приводять у товарний вигляд, але все одно гарна. — Ось цю! — гучно оголосив Ліар. — Хочу її!…