Кажуть, щоб увійти в майбутнє, треба залишити позаду минуле. Кажуть, минуле не повертається. Кажуть, двічі в одну річку не ввійдеш.
Але що робити, якщо минуле само підступає впритул — його тіні дихають тобі в потилицю й погрожують рознести в прах усе, що тобі дороге? Це не ти чіпляєшся за вчорашній день — це він наздоганяє тебе.
Оглянутися назад доведеться кожному. Комусь — у власну історію, комусь — в чужу, інакше не зрозуміти, яких демонів розбудило разюче схожість Лізи з дівчиною на ім’я Стасі.
Шоста історія (фінальна).