Хто спостерігає вітер

Назва книги перекликається з біблійною думкою: «Хто дивиться на вітер — не посіє; хто стежить за хмарами — не пожне».

Події розгортаються в 1970-х, у невеликому радянському містечку. Молода вчителька російської мови Рита Борода́на веде тихе, звичне життя: працює в школі, доглядає за матір’ю й у рідкі хвилини свободи намагається налагодити особисте. Усе руйнується в один момент, коли Рита дізнається, що вона не рідна донька: у дитинстві її забрали з будинку маляти. Її справжні батьки — Лея та Самуїл Рихтери — загинули за дивних, так і не прояснених обставин.

Рита береться за власний пошук відповідей, намагаючись розсунути завісу над минулим, яке хтось старанно приховував. Ким були Рихтери? Що сталося двадцять три роки тому? Як жити далі, якщо колишня біографія раптом здається підробкою? І як зрозуміти себе, коли не знаєш, звідки ти?

«Хто спостерігає вітер» — це більше, ніж детектив. Це роман про спробу докопатися до правди, про ціну рішень, про сімейні таємниці й болючі вузли історії XX століття. Це історія про вірність собі, яку доводиться відстоювати, коли обставини сильніші за звичні опори.

«У [цій книзі] багато втрат, але й багато надії та світла. Вона про те, як змінюється людина, коли світ перестає її тримати. Про те, як важко знайти відповідь на питання „навіщо?“, і як абсолютно необхідно її знайти. Про пам’ять, страхи, дорослішання — про те, як час залишає сліди, й доводиться йти цими слідами. Про минулі часи, давно пішлі, що відгукуються сьогодні так явно й сильно», — Ольга Кромер.

Про авторку: Ольга Кромер — прозаїкиня, авторка роману «Той місто» (премії «Ясна Поляна» та «АБС-премія», лонглісти) і повісті «Кожен атом» («Ясна Поляна», лонгліст).

Аудіоверсію роману — історію про прагнення залишатися собою попри все — читає Марія Орлова, надаючи їй яскраве й емоційне звучання.