Хто може закохатися після тридцяти?

Подружжя Френсіс Скотт і Зельда Фіцджеральд — «золота пара» століття джазу, втілення «потеряного покоління», плоть від плоті тієї легендарної епохи, постійні герої світської хроніки й гучних скандалів. Вважається, що володар таланту, «природний, як узор із пилку на крилах метелика» (за висловом Хемінгуея), писав свої шедеври, а Зельда тим часом намагалася стати зіркою діагілевського балету; що він заробляв статки за статками — але всі гроші йшли на її утримання в дорогих психіатричних клініках; і що історія їхніх драматичних стосунків лягла в основу його знаменитої книги «Ніч ніжна». Насправді ж Зельда встигла першою: її новаторський роман «Залиш для мене вальс», заснований на тому ж автобіографічному матеріалі, був опублікований за два роки до твору чоловіка, на велике невдоволення чоловіка; а через кілька десятиліть почали ходити розмови про те, що чоловік у своїй творчості не соромився користуватися її щоденниками та записниками, причому дослівно.

Вашій увазі пропонуються — оповідання та есеїстика, які публікуються російською вперше. В оригіналі більшість оповідань спочатку друкувалися під іменем обох подружжя або за авторством Ф. С. Фіцджеральда — але вони написані Зельдою.