Джеймс попросив стюардесу принести йому папір для письма і конверт. До нього він вклав список номерів купюр, переписавши їх з обгорток, які Маріанна порозкидала по всій вітальні, — серійні номери кожної пачки стодоларових банкнот. Потім він склав записку до Інтерполу: «Ці гроші були заплачені вбивцям Карла Ланджера». Підписувати записку не став, поклав її в конверт разом зі списком номерів банкнот. Щойно ці гроші почнуть з’являтися в обігу, Інтерпол одразу почне шукати того, хто їх витрачає. Або вони знайдуть Маріанну, або вона дізнається, що її розшукують. У глибині душі Джеймс сподівався на другий варіант. Тоді їй доведеться залягти на дно, маючи близько мільйона доларів, які вона не зможе витратити. Можливо, вона діставатиме їх із шафи й дивитиметься на них. На схилі літ це може її втішити.