Криза чужого віку

У романах, повістях і оповіданнях Маші Трауб чергуються сум і радість, безвихідь і надія. Вона блискуче дебютувала у 2007 році проникливо щирим романом «Збирайся, ми їдемо». Після цього було ще багато книг — неймовірно смішних і болісно сумних. За деякими з них — «Щоденник мами першокласника» та «Будиночок на півдні» — зняті художні фільми.

До збірки «Криза чужого віку» увійшли історії про життя і смерть, про чудеса, про рідних, які так і не стали близькими, і про незнайомців, що стали рідними. У цій зворушливій і чесній прозі є місце для іронії, тонких спостережень і тих самих деталей повсякденності, в яких впізнаєш свою історію. Усі герої цього збірника переживають той чи інший кризовий момент. Кожен справляється по-своєму: хтось дає обіт мовчання, інші вірять, що борються зі власною смертю в поєдинку з армрестлінгу. У цій книзі зібрані не лише спостереження за сучасним життям, а й історії, які можна було б вважати містичними. «Я цю біду на квасолі розведу», — говорила моя бабуся, коли хотіла заспокоїти мене. У селі, де я виросла, на квасолі ворожили. І якщо це містика, то дуже добра.