Перший роман видатного німецького письменника, лауреата Нобелівської премії Генріха Бьолля, написаний ним одразу після війни (1946–1947). Герой роману — молодий чоловік із звичайної німецької родини, якого призвали на фронт. Кохання до жінки й ненависть до нацизму, радості знаходження та гіркота втрати — усе, про що згодом Бьолль писав із такою силою у своїх творах, у повному обсязі присутнє в цьому романі, який вийшов у Німеччині лише через пів століття після завершення Другої світової війни.