Головне висловлювання пізнього Толстого про сексуальну мораль.
Герой повісті Василь Позднишев розповідає про скажену ревнощі, що змусила його вбити дружину, й ділиться думками про шкоду статевого потягу, який перетворює людину на тварину, а також про шлюб як освячення розпусти.
Одразу після написання «Крейцерової сонати» почався скандал, і її ледь не заборонили до публікації в Росії; у більш пуританській Америці її заборонили відразу, а майбутній президент Теодор Рузвельт назвав Толстого збоченцем.
У відповідь Чехов, який обожнював Толстого, через судження письменника про секс звинуватив його в невігластві.