Головне висловлювання пізнього Толстого про сексуальну мораль.
Герой повісті Василь Позднишев розповідає про скажену ревнощі, яка змусила його вбити дружину, і ділиться міркуваннями про шкоду статевого потягу, що робить із людини тварину, та про шлюб як освячення розпусти. Відразу після написання «Крейцерової сонати» вона спричинила скандал і мало не була заборонена до публікації в Росії; у більш пуританській Америці її заборонили одразу, а майбутній президент Теодор Рузвельт назвав Толстого збоченцем. У відповідь Чехов, який обожнював Толстого, через судження письменника про секс звинуватив його в невігластві.