Крейцерова соната

До книги ввійшли повісті та оповідання пізнього періоду творчості Л. М. Толстого: «Крейцерова соната» (1889), «Батько Сергій» (1898), «Божественне і людське» (1906), п’єса «Живий труп» (1900). У цей період письменник проявив себе у повну силу як мислитель і духовний подвижник. Щемливо звучить моральна проповідь Л. М. Толстого і в його публіцистичних творах того самого часу: «Сповідь» (опублікована в Росії 1906 року), «Не можу мовчати» (1908).

Письменник підводив підсумок пережитого за століття, і завдяки генію Толстого цей підсумок багато в чому визначив розвиток європейської літератури та суспільної думки в наступному столітті.

Зміст:

Крейцерова соната

Післямова до «Крейцерової сонати»

Диявол

Батько Сергій

Хазяїн і працівник

Альоша Горшок

Корній Васильєв

За що?

Божественне і людське

Що я бачив уві сні…

Ходинка

[Випадково]

Післясмертні нотатки старця Федора Кузьмича, який помер 20 січня 1864 року в Сибіру, неподалік від Томська, на заїмці купця Хромова

Живий труп

Сповідь

Царю та його помічникам

Не можу мовчати

Лев Толстой — Крейцерова соната