— Запам’ятай, нічого серйозного, — каже високий брюнет у шкірянці, сідаючи за мій столик. — Мені не потрібні стосунки. Тільки розваги — та й то на пару побачень.
— Вибачте, а ви хто?
— Ольга?
— Ні, — я хитую головою, — я Арина.
— Чорт. — Він губиться на мить, але потім усміхається й проводить широкою долонею по скатертині. — Схоже, я облажався й переплутав дівчину. Вибач, крихітко.
Чоловік підводиться й іде так само швидко, як і з’явився.
Але вже наступного дня він знову з’являється в моєму житті.
Прямісінько на порозі моєї квартири!