Красуня

Сувора зима 1941 року. Старшина Микола Свєтлов, ледь отямившись після тяжкої контузії, рветься назад на передову, але замість фронту отримує несподіваний наказ — охороняти… зоосад. У облoженому, голодному місті працівники зоопарку день за днем роблять майже неможливе: рятують тварин і намагаються здобути для них корм.

Блокадний Ленінград, люті зимові місяці 1941-го. Старшина Микола Свєтлов виходить із госпіталю з однією думкою — повернутися до лав, однак розпорядженням коменданта його спрямовують на охорону об’єкта особливої важливості — зоосаду. Його працівники, ризикуючи собою, з останніх сил підтримують життя вихованців, намагаючись нагодувати їх в умовах голоду. Спочатку Микола не розуміє такого призначення і не приймає рішення коменданта, але з часом усвідомлює, наскільки значущою є ця служба. Догляд за бегемотицею Красавіцою та іншими мешканцями зоопарку стає для нього справою, яка надає сенсу кожному дню.